Природознавство

Увага! Тут ви можете побачити відео про бактерії:

https://www.youtube.com/watch?v=-0aGkfcJync

А тут дізнаєтеся про корисні та шкідливі бактерії, а також, як від них захиститися

https://www.youtube.com/watch?v=LA_3qfSn79Y

Дізнайтеся про віруси тут:

https://www.youtube.com/watch?v=S2yNmx0sQuY

Діти! Тут ви можете подивитися мультики - збірка випусків Смішариків про здоров'я

https://www.youtube.com/watch?v=pMfeKQgfwTo

Переглянь відео про державні та народні символи України

Народні свята зими

1 січня – Новий рік за сучасним календарем.

6 січня – Свята вечеря.

7 січня – Різдво Христове. День народження сина Божого Ісуса Христа. Перевтілення Сина Божого змінило світ і людину, наповнило буття новим змістом. З цього моменту людство почало відлік нового часу, відкрилась нова сторінка його історії, нова ера.

13 січня – Меланки. Юнаки та дівчата одягають хлопчика в дівчачий одяг – Меланку. Ведуть Меланку з двору в двір, співаючи обрядових веселих жартівливих пісень та вітаючи всіх з Новим роком. За це господарі пригощають Меланку.

14 січня  - Василя, або Новий рік за старим календарем. Цього ранку хлопці засівають в кожній хаті, вітаючи з Новим роком та бажаючи врожайного щасливого року господарям. В цей день до господи першим повинен увійти чоловік – на щастя.

19 січня – Водохреща. В цей день Ісус Христос прийшов до річки Йордан, щоб разом зі своїм народом прийняти водне хрещення, так він взяв всі гріхи людей на себе, цим самим спас всіх від Божої кари. Тому цей день є священним, як і вода в річках.

Прикмети зими

* Держись, Хома, іде зима!

* То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

* Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.

* Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.

 * Взимку сонце крізь плач сміється.

* Сонце блищить, а мороз тріщить.

* Зимою деньок, як комарів носок.

* Грудень – ніч року.

*Такий мороз, аж зорі скачуть.

* Зима засніжена – літо дощове.

* Якщо взимку сухо і холодно – влітку – сухо і спекотно.

* Багато снігу – багато хліба.

* Грудень на всю зиму землю студить.

* Грудень снігами тішить, але вухо морозом рве.

* На Новий рік сильний мороз і невеличкий сніг – бути урожаю.

* Пухнастий іній на деревах у січні  - на урожай.

* Місяць лютий кригою скутий.

* Лютий лютує тому, що на світі довго бути не доводиться йому.

* Лютий зиму замикає, новому сезону доріжку показує.

Народні свята весни

14 березня – Явдохи. Початок справжньої весни. До цього дня випікали спеціальні пряники – веснянки. Діти брали їх в руки і з простягнутими долоньками йшли за село закликати весну. Ця хода супроводжувалась піснями та обрядовими сценками.

18 березня – Кононів день. Цього дня день стає довшим ночі. За день до цього мами й бабусі випікали з тіста для дітей печиво у вигляді різних пташок. Таке печиво називали «жайворонками». З ранку ним прикрашали сади й двори.

30 березня – Теплий Олексій. Цього дня бджолярі виносили бджіл на перший обліт. В цей день залишає свій барліг ведмідь. Лисиці переселяються зі старих нір в нові, тому сьогодні вони ніби «сліпі й глухі», стають легкою здобиччю охотників.

7 квітня – Благовіщення. Початок весняних польових робіт.

Одне з найбільших православних свят. В цей день Господь благословляє рослини, які поступово воскресають після зимової смерті. Забороняється працювати в цей день. Навіть пташки сьогодні не в’ють гнізда.

Вербна неділя, страсна неділя.

Пасха – Великдень – Самий головний день-свято. Цього дня душа переповнюється світлою радістю. Її підтримує і природа, яка в єдиній гармонії зі всесвітньою радістю зустрічає воскреслого Христа.

В ніч на Пасху не можна зовсім спати – проспиш усе. З вечора всі йдуть до церкви на всю ніч, де відбувається святкова служба. А зранку урочиста процесія з півчими та священником освячують та благословляють все добро, яке принесли люди у святкових кошиках. Повернувшись додому, обов’язково святковий сніданок треба розпочати з пасхального куліча.

Наступний тиждень вважається світлим, святкується Великдень, як один день.

6 травня – день Юрія. Юрій – покровитель землеробства та тваринництва, всіх диких та свійських тварин. Він опікується також молодими дівчатами, які шлють йому свої молитви. Цього дня вперше пастухи виганяють худобу на вигін пастись. Цього дня роса зцілює хвороби. Нею треба вмиватися тим, хто має поганий зір.

Вознесіння – 40-й день після Пасхи. День, коли краще росте трава. Вже не можна вітатися словами «Христос воскрес».

Весняний Миколай – Від Миколая до літа – дванадцять заморозків.

Зелена неділя, або Трійця – Святкується три дні. Цього дня треба бути найбільш обережними, бо мавки, русалки та інша нечисть стають найбіль агресивними. Дівчата в цей день ворожать за допомогою вінків. Їх кидають у річку за течією. Якщо вінки пливучи зійдуться, то цього року дівчина вийде заміж. В цей день поминають на кладовищі родичів. 

Народні прикмети весни

 - Високо і швидко пливуть у небі хмари – на гарну погоду.

* Грак прилетів – через місяць зійде сніг.

* Довгі бурульки – на тривалу весну.

* Ластівки низько літають – на дощ.

* Побачив шпака у дворі – знай: весна на порі.

* Ранні ластівки – щасливий рік

* Сухий березень, теплий квітень – буде мокрий травень.

* Якщо птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерев – на холодне літо.

* Комарі й мошкара в’ються у повітрі стовпом – на хорошу погоду.

Народні свята та звичаї літа

Червень

Червень вбирає в себе багато прикмет, а віддає мало, тому його народні прикмети неяскраві.
Ймення першого літнього місяця пішло від масового цвітіння квітів, доспівання суниць, черешень, від найяскравішого і найдовшого світла сонця, коли удвічі перевершує ніч, від збору личинок червенця для фарбування ниток та тканини.

В Древній Русі первісток літа називали кресником чи креснем. Червень називали також гедзнем, кезднем, бізднем, у гуцулів - гнилець, у білорусів - червень, у поляків - червєц, чехів - червєн.

На червень припадають Зелені свята (Трійця),

якими язичники віншували буйне пробудження природи, віддячували природі за буйнозеленість (за дівочість природи).
Червень іменують полуднем року (22 червня - день літнього сонцестояння) та первістком літа.

2 червня - Талагія

"На Талагія велика надія", казали, спостерігаючи за погодою, яка мала прогнозувати врожай овочів.

3 червня – Олени

У цей день ретельно спостерігали, який буде день - сонячний чи дощовий - то так піде й на осінь.

7 червня - Іванів день

Розпочиналося збирання лікарських трав.

11 червня – Феодосії

Починають колоситися зернові. Ходить Феодося й дивиться колосся.

14 червня - Харитона та Устини

Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся. Цю прикмету необхідно розглядати разом з фактором погоди 24 січня (на Григорія), який вказує погоду на літо. Іній в цей день через 142,5 дні прогнозує дощ в період з 13 червня по 16 червня.

16 червня - Луки

Південний вітер - для яровини добре, а коли з північного заходу - на сльотаве літо. Якщо йтиме дощ, то вродяться гриби.

17 червня - Митрофана

В цей день на Поліссі сіяли гречку та льон.

21 червня - Федір літній (Страбіліт)

Гроза на Федора - погано для сіна.

22 червня - Кирила

На Кирила сонце віддає всю силу.

День астрономічного літнього сонцестояння

Зацвіла липа - на тепло й сонячне літо. Щедрим буде медозбір.

24 червня - Варфоломія та Варвари

"Варфоломій і Варвара дня увірвали, а ночі доточили" - з цього часу починає коротшати день.

25 червня - Петра-сонцеповорота, Онуфрія

Сонце на зиму, а літо на жару.

Якщо в цей день сухо, то сіно зберуть сухим, а коли дощ - мокрий покіс сіна. Замовкають співи птахів. Тому казали: "На Онопрія соловей ячмінним колосом вдавився".

26 червня - Акулини-гречкосіі

Закінчували в північних районах Полісся сіяти гречку. Сильна активність коров'ячих ґедзів (оводів).

29 червня - Тихона

З цього часу перестає кувати зозуля, "бо мандрівкою вдавилися".

30 червня - Мануїла

Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.

На червень припадає християнське свято Трійці. Трійця, Зелена неділя, Зелені свята не випадають в числі, їх святкують на сьому неділю після Великодня. Білоруси називають цю неділю Сьомиха. Трійця, після Різдва та Великодня, вважалась в народі одним з найбільших свят. У давнину наші пращури, пов'язували ці свята з буйністю і живосиллям природи, в яку вони вірили. Триєдність свят пов'язана з Богом-Отцем (неділя), Богом-Сином (понеділок), Богом-Духом Святим (вівторок).

Напередодні Трійці селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху і прикрашали зіллям світлиці - обтикували стіни, лави, вікна, образи, притрушували долівку. (Клечання).
На клечальну суботу йшли босоніж до лісу аби запастись галузками клена, липи, ясена і оздоблювали обійстя, ворота, тин, хлів, одвірки, стріху хати і оселю.

На Зелені Свята цвіте жито й за народним віруванням прокидаються померлі, виходять з води русалки. Русалії.
Русалчин Великдень. Невська неділя. Їх відзначають у перший четвер після Трійці. У народі жило безліч легенд і повір'їв про реальне існування русалок та мавок. У цей день не пускали дітей і молодь у ліс, луки, в поле, купатися в річці.

Петрівка. Петрів піст

Розигри. Початок Петрівки припадає через тиждень після Трійці і закінчується на Петра і Павла (12 липня). У Петрівку день як рік. Захотілося йому в Петрівку льоду. Петрівка - на хліб голодівка. Люблю тебе, як вітер у Петрівку. Хто в Петрівку сіна де косить, той взимку - в собак їсти просить.
Червень - рум'янець року.

У червні на полі густо, а в коморі - пусто. У червні перша ягідка в роток, а друга - в козубок. У червні люди раді літу, як бджоли цвіту. Червень з косою, а липень з серпом. Червневий дощ розпочався при сході сонця - припиниться аж під вечір. У червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний держатимеш. Діждали Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.

Про червень народи світу говорять:

§  Скільки б в червні не пекло - все одно буде дощ. (Португалія)

§  Вітер в червні приносить як не дощ, то ураган. (В'єтнам)

§  Маленький дощ у червні вгамує велику бурю. (Німеччина)

§  Крапля в червні не дощ, але корисна. (Грузія)

§  Для коси в червні краще дощ, а для граблів - погода. (Литва)

§  Чим тепліше літо, тим лютіша зима. (Латвія)

Липень

Вважають, що назва місяця походить від періоду цвітіння дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця.

У сербів і хорватів - липень, у словенців - липан, у чехів - ліпен, поляків - ліпєц, білорусів - ліпень.
Західноукраїнська назва місяця "косень", "сінокіс".

2 липня - Мефодія

Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.

6 липня - Горпини Купальної

Цей день вважається одним з найкращих для заготівлі лікарських трав.

7 липня - Івана Купала

Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення. У цей день годилося скупатися. Велика роса на Купала - буде врожай огірків та горіхів. Купальна ніч зоряна - вродять гриби. Дощовитий день - ва неврожай.

10 липня - Самсона

Його ще називали сіногрій. Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів - аж до бабиного літа.

12 липня - Петра і Павла

Починались жнива. З першого ячневого борошна нового врожаю пекли обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту. Раз у рік Петра. На Петра і душа тепла. Від Петра красне літо. На Петра колос, а на Іллю - жнива. Як на Петра спека, то на Різдво - мороз.

13 липня – Півпетра, або Петрового батька

Вшановували пастухів і тварин.

§  Щаслива хата, де худоби багато.

§  Коло худоби походиш, то сам собі вгодиш.

§  Як корова у хліві, то є харч на столі.

14 липня - Кузьми і Дем'яна

"Кузьма і Дем'ян згубили жупан" - початок літньої спеки, адже за старим стилем це полудень літа.

15 липня - Фатія

Закінчували косовицю. Якщо з'являлися жовті листочки на деревах - на ранню осінь і зиму.

18 липня - Кирила і Афанасія

Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.

20 липня – Євдокії, Єфросинії

Переважно дощовий день Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.

21 липня - Прокопа

Жнива. На Прокопа жита копа. На Прокопа вже є на полі копа. Проків нав'язав сім кіп. На Прокопа приготуй плечі до снопа.

23 липня – Антонія

Громове свято. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.

25 липня - Прокла

Вважається, що в цей день бувають найрясніші роси. На Прокопа все промокло.

26 липня - Гавриїла Архангела

Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.

29 липня – Валентини

Цей день вважається святом "іменного снопа".

31 липня – Івана Багатостраждальника

Цього дня жінки, яких залишили чоловіки, відправляли в церкві службу Божу.

§  Липень не тільки полудень літа, але й року.

§  Як в липні ціп загупає, одразу капуста звивається у головки.

§  Липень - вершина літа.

§  Поки зерно в липні в колоску - не засиджуйся в холодку.

§  Хто в липні жари боїться, той взимку немає чим погрітись.

§  У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

§  Липневий піт взимку гріє.

§  Липень казати звик - ловиться сом.

§  Жаркий липень, то грудень буде морозний.

§  Хто працює в липні - працює на себе.

§  На жаб є березень, на курчат - липень.

Спостерігаючи за порами року народ підмічав:

§  Розумний неба не лає, коли в липні сонце припікає чи дощ не вщухає. (Угорщина)

§  Як жаби в калюжі та розкумкались - не біда, знов буде в калюжі вода. (В'єтнам)

§  Липневе небо - слуга зими. (Грузія)

§  Липневий день - крок, зимовий п'ять. (Литва)

§  В липні дні біжать підстрибуючи, зимою бредуть похнюпившись. (Карелія)

§  У липні день віз хліба дає. (Мордовія)

Серпень

Серпню належить особлива роль в році, бо протягом року хлібороб працював на останній місяць літа. Хлібороб працював зранку і до пізнього вечора, а перепочинком були свята, якими і регулювали працю з відпочинком. Назва місяця походить від знаряддя, яким жали зернові.

У чеській, польській та словенській мовах восьмий місяць року відповідно іменується "серпан", "серпень", "великі серпан". В першій половині місяця закінчувалися жнива, пасічники вдруге качали мед: "Спас (19 серпня) свіжий медець припас". Останньому снопу на жнивах приділяли значної уваги. Його прикрашали перевеслом з польових квітів та стрічками, проносили по селі, ховали в комору і на Різдво заносили а хату на покуть. За народними прикметами та жниця, яка в'язала останній сніп, народить дитину протягом року.

Якщо ластівки в серпні висиджують другий виводок, то осінь скоро не настане.

1 серпня - Мокрини

Покажчик осені, дощить - буде мокра. Сухо - буде багато сонячних днів.

2 серпня – Іллі - пророка

Громове свято, пов’язане з аграрною магією. Намагалися не працювати. Ілля на полі копи лічить. На Іллі - новий хліб на столі. Коли жито дозріває до Іллі, то воно найкраще для насіння. Цього дня мало коли не гримить і не ллє дощ як з відра.

4 серпня – Марії Магдалини

Її вважають заступницею від холери. Великі роси - льон буде сірий.

6 серпня - свято Бориса і Гліба

Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб. Прийшов Борис і Гліб - встиг у полі хліб.

7 серпня - літні Ганни

Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок – зима буде рання і холодна. Капуста завиває качани. Яка погода до обіду, така й зима до грудня, а яка по обіді, то така після грудня.

9 серпня - Пантелеймона

Пали копа. Намагались не працювати, особливо звозити снопи з поля. На Закарпатті з цього дня починали брати білі коноплі.

12 серпня - Сили

Жито, посіяне на Силу, родить сильно. Віками перевірено: найкращий день для сівби озимих.

14 серпня – Маковія і першого Спаса (медового)

Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, васильки). З Маковія починається двотижневий піст - Спасівка.

15 серпня - Стефана. Сіновал

Який сіновал, такий буде і вересень.

16 серпня – Антона

За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться.

19 серпня – Спас яблучний Другий Спас. Преображення Господнє

Одне з найбільших хліборобських свят. Свято врожаю. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб. Прийшов Спас - бери рукавиці про запас. Спас - усьому час. Прийшов Спас - пішло літо від нас. Добра антонівка – до доброго року. (Хліб вродить).

21 серпня - Омеляна

За цим днем завбачували січень.

23 серпня – Лаврентія

Якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх.

25 серпня - Фотія

День свята вогню в гуцулів.

27 серпня – Феодосія

Якщо буря цього дня, то на непогодній вересень.

28 серпня - Успення Богородиці і перша Пречиста

Початок молодого бабиного літа. Кінець Спасівки. Сіяли озимі в усіх природних зонах України. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини. "Старости на Пречисту, в хаті чисто: "Як прийде Пречиста - стана дівка речиста".

29 серпня - Третій Спас

Після свята Успення. Відліт ластівок. Перша Пречиста жито засіває, а друга - помагає. Після Успення прийшло – сонце на осінь пішло. Відліт в цей день журавлів віщує ранню зиму.

§  До серпня рослина зріє а після нього в'яне.

§  У серпні серпи гріють, а вода холодить.

§  У серпні спина мліє, а зерно спіє.

§  У серпні хліборобові три роботи - косити, орати і сіяти.

§  Як у серпні дбаємо, так зимою маємо.

§  Грозовий серпень - на довгу і теплу осінь.

§  Що в серпні звезеш до комори, то взимку внесеш до хати.

Про серпень такі прислів'я мовлять народи світу:

§  В серпні південний вітер землю сушить, а хліб - губить. (Португалія)

§  Хто в серпні байдикує - взимку голодує. (Литва)

§  В серпні одна турбота - скінчити польові роботи (Росія)

§  Хочеш в серпні мати диню - уклонись грядці. (Азербайджан)