Методична скринька

Майстер клас

«Кроссенс» як прийом розвитку креативного мислення

Мета майстер-класу: Продемонструвати використання методу «Кроссенс» на уроках як засобу розвитку мотивації, логічного і неординарного творчого мислення учнів.

Теоретична частина

Сьогодні ми познайомимося з прийомом креативного мислення під назвою «Кроссенс». У перекладі з англійської мови слово КРОССЕНС означає «перетин сенсу». Цей прийом розроблений нашими співвітчизниками Сергієм Федіним - письменником, педагогом, математиком і Володимиром Бусленко - доктором технічних наук, художником і філософом. Основний сенс створення «Кроссенса» - це головоломка, інтелектуальна гра, завдання, яке призначене для мотивації до навчальної, пізнавальної, творчої діяльності як дітей, так і вчителів.

Для більш повного розуміння роботи цього прийому проведемо підготовчу вправу.

Знайдіть асоціативний зв'язок між двома поняттями: корона - сорока

(Корона блищить, а сороки люблять все блискуче).

Практична робота №1

Аналогічна робота проводиться по серії картинок або слів. Наприклад, таких:

Корона - сонце - сосна - сокира - дрова - ?. Після закінчення роботи ви самі «закриєте» ланцюжок. Розберемо першу пару слів.

1-2 корона-сонце

  Міркування вчителів:

     золота корона блищить, притягує погляд, зачаровує своєю красою і сонце такого ж яскраво-жовтого кольору (1-ий варіант відповіді).

Це те, що лежить на поверхні, а вам треба мислити масштабніше, глибше. Щоб зручніше це було зробити, уявіть себе поруч з цим предметом, згадайте, де ви його бачили і за яких обставин.

Міркування вчителів:

бачили на королі, царської персони, правителя;

людину, яка керує державою, всіма людьми;

за наказом, за встановленими законами якого живуть;

перед яким схиляються і схилялися;

без якого багато хто не міг уявити собі життя, були випадки, коли його боготворили, тобто обожнювали з небесним світилом - сонцем ( «Князь Володимир - Красне Сонечко»);

 того, хто наказу повелителя не послухається, порушить правила, того чекає суворе покарання

(2-ий варіант відповіді).

2-3 сонце-сосна

    Міркування вчителів:

сосна - це рослина, як і будь-яка жива істота, тягнеться до сонця, до світла, до тепла, жити без нього не може, гине.

 Прискоримо процес міркування.

3-4-5-6 сосна-сокира-дрова-?

    Міркування вчителів:

Сокира - це знаряддя праці, яким можна зрубати дерево, заготовити дрова і (закінчите ланцюжок самі) розвести ... (вогонь).

Повернемося до всіх ваших висловлювань. Під час роботи ми розбили матеріал на частини. У кожній з них були яскраво представлені найважливіші, «опорні» слова. Ось ваші мудрі думки.

Притягує погляд, зачаровує своєю красою, управляє людьми, перед ним схиляються, до нього тягнуться, як до джерела світла і тепла, без нього не можуть жити, гинуть. Його обожнюють, обожнюють з сонцем. Але того, хто порушить правила поводження з ним, чекає суворе покарання.

Подивіться, всі ці слова в процесі міркувань проговорювалися по відношенню до абсолютно різних понять, і були сказані не про вогонь, а в результаті ми саме про нього отримали повну картину.

Спробуйте одним реченням, можна емоційно-забарвленим, сформулювати головну думку цього тексту.

Яке велике значення вогню для людини ?!

На яких предметах можливо використовувати даний асоціативний ланцюжок? (Навколишній світ, історія, ОБЖ) А якщо ланцюжок продовжити далі, наприклад такими словами: «горіння», «речовина», «полум'я», «колір»? Які предмети поповнять наш список? (Фізика, хімія і навіть образотворче мистецтво). Тобто від вас і відповідей дітей залежить, який ми отримаємо результат.

Графічно варіативність наших відповідей можна показати так.

Що це вам нагадує? (Дерево можливостей) Вірно, а це значить, при роботі з цим прийомом ми торкаємося і процесу комбінаторики. Важливо також зазначити, що асоціативний напрям є однією з головних теорій в проблемі вивчення пам'яті. Без цих зв'язків неможлива нормальна психічна діяльність людини.

Приклад з досвіду роботи

Крім ланцюжка слів, великою популярністю останнім часом користується табличний спосіб зображення асоціативних зв'язків, замкнутих в стандартне поле з шести або дев'яти квадратиків, як для гри "Хрестики-нулики". Ось як би виглядав наш ланцюжок про «вогонь» в таблиці.

 

 Необхідно по ряду ілюстрацій, іноді, на перший погляд, не пов'язаних один з одним, скласти асоціативний ланцюжок. Кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу кілька. Зручніше розглядати зв'язок між картинками по спіралі, равликом. В якості підказки дана нумерація квадратів. Центральний квадрат є метою ланцюжка міркувань.

1	2	3
8	9	4
7	6	5

         

 

Практична робота №2.

Спробуйте в групах скласти «Кроссенси» за допомогою заготовлених картинок. (Завдання в трьох групах на 2-3 хвилини) Назвіть тему «Кроссенса». Прошу приступити .

 

			! . ?; «»		49
		@ # & * ~	0,1,2,3,4, 5,6,7,8,9

Поки творчі групи працюють, розберемо ще кілька незвичайних способів прочитання інформації, пошуку оригінальних, на перший погляд, дивних, але допустимих пояснень. Я для всіх слухачів задам загадку. «Сидить дівчина в темниці, а коса на вулиці». Що це? (Морквина) А тепер постарайтеся дати якомога більше своїх нестандартних варіантів відгадок, але так, щоб вони не суперечили умовам загадки. (Буряк, ріпка, Рапунцель, Комета, ...)

Думаю, що мої колеги готові представити підсумок своєї роботи. (Учасники озвучують варіанти рішень: той, який вдалося знайти і той, який мався на увазі його творцем).

Велике спасибі! Було важко? Так, доводиться потрудитися, але це виправдовує себе зацікавленістю дітей, їх бажанням відповідати і самостійно виконувати «Кроссенси».

На яких етапах уроку можна використовувати прийом «Кроссенс»? (Створити проблемну ситуацію або узагальнити здобуті учнями знання, оригінально підвести підсумок. «Кроссенс» може стати і творчим домашнім завданням).

 Не варто залишати поза увагою і величезний виховний потенціал «Кроссенсів». Вони можуть бути складені по темі класної години, святкового заходу, ювілейної дати. Вони можуть стати способом організації колективної творчої справи.

Висновок

Прийом «Кроссенс» відповідає наступним принципам:

• Науковість: має наукове обгрунтування;

• Ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів їх застосування;

• Гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;

• Універсальність: застосовується для викладання різних навчальних предметів, придатний для різних ступенів навчання, а також для навчання дітей з різним рівнем розвитку;

• Креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.

А це значить, прийом «Кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.

Рефлексія

Тим, кому сподобався прийом «Кроссенс» і хто буде його використовувати в своїй практиці, візьміть в руки зелену картку.

Тим, хто сумнівається, що буде застосовувати даний метод, візьміть жовту картку.

Ті, які вважають, що цей прийом неефективний і не має результативності, візьміть червону картку. Розставте їх на свої доріжки.  Дякую за увагу!

 

                                                 Пам'ятка

                                   Алгоритм складання «Кроссенса»:

1) визначити тематику, загальну ідею;

2) пошук і підбір зображень, що ілюструють елементи;

3) виділити 9 елементів - зображень, які мають відношення до ідеї, теми;

4) знайти зв'язок між елементами, визначити послідовність;

5) сконцентрувати сенс в одному елементі (9 - ий квадрат);

6) виділити ключові риси, особливості кожного елемента.

Тайм – менеджмент для учасників навчального процесу як основа розвитку організованості здобувачів освіти та вчителя

(виступ на РМО)

І. Проблеми сучасних дітей щодо планування дня.

Навчання дітей навичкам планування завжди було в задачах школи. Майже у всіх дітей в кімнаті біля робочого столу на стіні висить плакат «Мій режим дня» - щоденник, що супроводжує дитину на всіх етапах навчання, є типовим прикладом планування. А ще є розклад уроків, план підготовки до певних подій…Все це є елементами тайм – менеджменту. Але цих навичок планування для сучасного школяра вже недостатньо. Сучасні діти живуть і розвиваються в інтенсивному середовищі, вони стикаються з великою хвилею інформації, що постійно оновлюється, з великою кількістю ділових контактів (в т.ч. віртуальних). Бути успішним без уміння керувати цими потоками неможливо.

В початковій школі на дітей лягає величезне навантаження – проблема, що пов’язана з невмінням планувати й керувати своїм часом. Часто батьки є свідками того, що дитина не починає готувати домашнє завдання без нагадування, відкладає на невизначений проміжок часу виконання уроків, вбиваючи час за переглядом телевізора, смартфону, соціальних мереж. Багато дітей не можуть збагнути чим можна себе зайняти у вільний час. Відсутність розпорядку дня і планування тягнуть за собою цілу низку труднощів, що супроводжують дитину під час виконання домашніх шкільних завдань чи хатніх робіт, що доручили виконати батьки. Часто чуємо скарги дітей і батьків на те, що дитина для виконання д/з витрачає величезну кількість часу. Це є приводом для нарікань на складну програму навчання, звинувачення вчителів в тому, що багато задають завдань додому.

Аналіз анкетування дітей і батьків показує, що:

·        багато дітей не сідає вчити уроки самостійно, а ті, що це роблять, до останнього моменту відкладають його виконання;

·        деякі учні полюбляють відкладати корисні справи на потім, а тоді забувають про їх існування;

·        більшість дітей не знають, чим зайняти себе у вільний час;

·        основні заняття у вільний час – перегляд телевізора, комп’ютерні ігри, телефони, що займає 4 – 6 годин в день, при цьому використовується найпродуктивніший час;

·        у деяких дітей виконання уроків чи корисних домашніх справ розтягується на довго, бо вони відволікаються в процесі виконання на сторонні справи;

·        плануванням свого дня займається лише незначна частина школярів;

·        багато дітей скаржаться, що в них мало часу для відпочинку, бо основний час займає підготовка д/з.

Отже, вміння керувати своїм часом є важливим і необхідним як для навчання в школі, так і для дорослого життя – це є компетентність сучасного школяра. Тайм – менеджмент дозволяє ефективно керувати не лише своєю діяльністю, а й життям в цілому.

ІІ. Поняття тайм – менеджмент.

Це поняття прийшло з бізнесу. Ця система розроблялася ля дорослих з метою підвищення продуктивності їх діяльності.

Поняття «тайм  менеджмент» (керування часом) некоректне. Управляти часом не можна Але його можна організувати.

Тайм – менеджмент – це організація часу. Це система прийомів, що дозволяють людині ефективно організовувати діяльність, що направленя на досягнення певних цілей.

Планувати час треба вчити дітей ще змалку, з дошкільного віку.

Зараз ми говоримо дітям різні прислів’я, приказки типу “зробив діло – гуляй сміло». Проблему планування часу піднімаємо на батьківських зборах, під час підготовки учнями д/з на ГПД. В родинах теж намагаємося привчати дітей до порядку. Але все це робиться стихійно, спираючись на власний життєвий досвід батьків та педагогів. В школі зараз відсутня спланована цілеспрямована робота, в процесі якої б школярі змогли б набути відповідні навички й батьки змогли б засвоїти технології формування таких умінь.

ІІІ. Формування в школярів умінь конструктивно управляти своїм часом.

Російський письменник, громадський діяч Данило Гранін писав, що час – народне багатство, таке ж як надра, ліс, озера. «Ним можна користуватися розумно, а можна його вбити. Час так легко пробалакати, проспати, витратити на безпідставні очікування, на гонитву за модою, на випивку чи ін..Рано чи пізно в наших школах почнуть вчити часовикористанню». Автор говорить, що з дитинства треба виховувати любов до природи і любов до часу, вчити, як берегти час, як його знаходити, як його добувати. Найголовніше – навчити звітувати про час.

Що має враховувати педагог, який поставив перед собою мету сформувати у своїх учнів навички тайм  менеджменту?

1.     Формувати в школярів позитивної мотивації, направленої на управління часом.

2.     Формувати у школярів уявлення про ситуації, в якиї відбувається втрата часу і способах організовувати час в таких ситуаціях.

3.     Навчання школярів плануванню часу в навчальний період та у вільний від навчання час.

У дітей на початку можна запитати: «Як ви ставитеся до крадіжки ваших коштів?»Звісно, реакція буде негативною. Але час – це більша цінність, ніж гроші, бо його не можна поповнити. Хто навчиться берегти свій час, буде вміти берегти і час інших людей.

Можна запропонувати дітям пораювати, скільки вільного часу вони мають. В добі 24 годин: 8 год – сон, 7 – 8 год – збори і заняття в школі, 9 год – підготовка д/з, власні захоплення, спілкування з друзями, всі справи, обов’язки. 9 год – це багатство!!!

Причини браку часу:

1.     Занадто багато часу витрачається на підготовку д/з.

2.     Багато часу забирає Інтернет і телевізор.

3.     Немає попереднього планування дня, тому перекладаються справи на «потім», немає чіткого уявлення, чим треба займатися.

4.     Легко відволікаються від важливих справ.

5.     Не доводиться розпочата справа до кінця.

6.     Повільний темп діяльності, постійно йде час на «розкачку».

1.     Багато часу йде на підготовку д/з.

-  Психологи радять для виконання д/з вставати зранку на 2 години раніше. Бо у більшості людей працездатність зранку удвічі більша, ніж ввечері. Краще засвоюється інформація. Т.б. якість занять значно краща. До того ж, до початку першого уроку в школі мозок вже буде у повній готовності до навчання.

-         Визначити послідовність підготовки д/з: в першу чергу – письмові завдання, потім – усні предмети за складністю.

2. Що робити з Інтернетом і телевізором?

- Дати можливість писати особисті повідомлення лише декільком людям.

- Прибрати з новин стрічки публікації, які ніяк не розвивають і не дають нічого корисного.

- Видалити аканти в Твіттер та Інстаграм.

- Підключити повідомлення з соціальних мереж до поштової скриньки.

- Скласти список фільмів і розвивальних телепередач.

- Обмежити перегляд телевізора до 2 год в день.

3.     Відсутнє попереднє планування дня.

Навіть найпростіший план дасть більше вільного часу на улюблені справи. Не треба планувати дуже великий об’єм справ, краще розбити його на частини, тоді легше буде справлятися з будь-яким завданням.

4.     Можна легко відволікатися від важливих справ.

Треба створити сприятливі умови для роботи:

-         знайти спокійне місце;

-         дозволити технологіям працювати на вас (вимкніть всі звуки та повідомлення);

-         нехай інші працюють на вас;

-         слухайте Моцарта (покращує концентрацію та запам’ятовування під час читання), музика як фон.

-         працюйте в правильному місці. Якщо хочете навчитися краще концентруватися, запам’ятовувати, розуміти текст – сядьте за письмовий стіл чи парту;

-         вимкніть телевізор;

-         працюйте в найбільш продуктивні для себе години;

-         складіть розклад своїх занять у відповідності до роботи свого організму;

-         складіть список важливіших справ серед інших, додайте часові рамки і намагайтеся їх дотримуватися;

-         робіть перерви, бо заняття ез відпочинку не тільки можуть довести до виснаження та стоми, але й подальшому будуть викликати неприємні спогади, що можуть привести до втрати інтересу до навчання. Відривайте себе від роботи кожні 45 хв. Чим довше працюєте, тим довшими мають бути перерви. Якщо вашим завданням буде 3 години читання, то першу перерву можна зробити 5 хв, потім 10 хв, потім- 15 хв. Тоді змінити діяльність на фізичний труд;

-         вчимося говорити «Ні!» (щоб не відволікатися). 99% приводів, з яких до вас звертаються, зовсім не є терміновими. То чи варто відразу реагувати на чиєсь прохання, нехтуючи своєю справою? Коли людина чує «Ні!», вона починає замислюватися, як спробувати самостійно впоратися у вирішенні власної проблеми. Коли людина не вміє говорити «Ні!», це спонукає її оточення перекладати свої обов’язки на інших (на вас).Будьте холоднокровними у відмовах. Не бійтеся просити людей зачекати, відчепитися, передзвонити через деякий час (15 – 30 хв). Бо люди звертаються до вас тоді, коли, в першу чергу, зручно їм, а не вам. Якщо вони відчувають потребу у вас, то зачекають. Фрази для використання:

§  вибачте, але в мене вже й  так занадто багато справ і обов’язків

§  дякую за пропозицію, але я змушений відмовитися

§  дякую, що ви згадали мене, але маю інші плани.

5.     Не доводжу розпочату справу до кінця.

Щоб братися за якусь справу, треба чітко уявляти: для чого я це роблю? Мета має бути індивідуальною:

-         Що я виграю?

-         Що для мене справді важливе?

-         Від чого я готовий відмовитися?

Поради:

ü Не дозволяти іншим ставити цілі для вас.

ü Будьте конкретними у постановках цід=лей.

ü З усіх цілей вибрати одну найважливішу і визначити для неї часові рамки.

ü Поділитися планами з близькими людьми (для підтримки).

ü Запишіть 1 чи декілька ключових причин, які вказують, що поставлену  ціль треба досягнути в певні строки.

6 . Роблю все повільно, довго «розкачуюсь».

Побороти свої лінощі та розпочати справу:

ü Починайте день з виконання найважчих та найважливіших обов’язків.

ü Ставте штучні часові рамки, ставте таймер.

ü Заохочуйте себе за успіхи, навіть за найменші.

ü Хваліть себе, підбадьорюйте добрим словом.

ü НЕ беріть на себе занадто багато справ та обов’язків. Тут має бути час і для сну, і для відпочинку, і для роздумів. Лише тоді можна буде більш сконцентровано працювати, швидше переходити до виконання нової задачі.

Пам’ятайте: фізичні та розумові можливості не безкінечні!

«Шість капелюхів»: прийом-гра для розвитку критичного мислення

В чому принцип прийому «Шість капелюхів» та які його переваги

Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.

Сам прийом було запропоновано британським письменником, психологом та спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього підходу є концепція паралельного мислення.

«Приміряючи» 6 незалежних типів мислення у процесі вирішення практичних завдань можна з легкістю подолати 3 головні проблеми:

• Зайві емоції. Оцінка певної ситуації з різних точок зору сприяє тому, що ми приймаємо рішення,здійснивши комплексний аналіз у 6 незалежних площинах.
• Розгубленість. Багаторівневе завдання підвищеної складності може викликати почуття невпевненості у власних силах. Концепція паралельного мислення дозволяє підійти до вирішення завдання систематично, зібравши факти та оцінивши всі «за» і «проти».
• Непослідовність. Використання такого прийому дозволяє структурувати весь масив інформації за окремими ознаками, тобто вирішити проблемне питання з використанням системного підходу і при цьому залишає місце для творчості.

Що символізує колір кожного з шести «капелюхів»

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри:

• Білий – фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).
• Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.
• Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.
• Червоний – увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.
• Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань.
• Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

Яка послідовність висловлення думок представниками кожного з типів мислення

У процесі дискусії спочатку слід надати слово представникам Білого капелюху – перш ніж оцінити будь-яке проблемне питання, варто передусім ознайомитись з інформацією про предмет обговорення.

Після Чорного варто надати слово Жовтому – це урівноважить думки й оцінки.

Останнім потрібно вислухати Синій капелюх.

Послідовність виступів представників капелюхів іншого кольору можна узгодити в процесі дискусії – залежно від активності учасників гри.

Як організувати гру «Шість капелюхів» на уроці

На початку уроку оголосіть тему, що вивчається, та запропонуйте школярам зіграти в рольову дискусійну гру. Пропонуємо 2 форми її проведення:

Командна

Поділіть учнів класу на 6 груп. Кожна команда буде представляти капелюх певного кольору і і має, спираючись на певний тип мислення, дотримуватися відповідного підходу до до аналізу предмету дискусії. Наприклад, команда білого капелюха – аналіз фактів, жовтого – оцінка переваг, чорного – оцінка негативного розвитку тощо.

Оголосіть проблемне питання уроку та надайте час на підготовчий етап командного виступу. Або можна підготуватись до гри заздалегідь, на попередньому уроці узгодивши всі організаційні моменти (визначитись з темою дискусії, поділити клас на команди та попросити підготувати доповіді вдома).

Запропонуйте учням з кожної команди зробити свій невеличкий виступ, спираючись на особливості відповідного типу мислення (час доповіді кожної команди має бути попередньо узгоджений). У процесі обговорення можна здійснити 1 чи декілька дискусійних кол за участю представників кожної з команд.

Із залученням всіх учнів, ґрунтуючись на доповідях учасників, разом зробіть висновки, чому важливо підходити до оцінки предмету дискусії з різних точок зору та оцініть разом переваги цього прийому у конкретних умовах.

Індивідуальна

Такий формат рольової гри можна використати під час уроку-узагальнення наприкінці вивчення теми. Рольова гра такого формату досить зручна у класах з невеликою кількістю учнів. У цих умовах протягом уроку кожен матиме можливість спробувати себе в різних ролях без попередньої підготовки.

Організувати урок можна таким чином:

• Розсадіть учнів класу по колу.
• Сформулюйте проблемне питання уроку та установіть регламент (наприклад, кожен може висловитись 1 реченням тощо).
• Запропонуйте кожному учню по черзі приміряти капелюх спочатку 1 кольору, потім інших та відповідним чином висловити своє ставлення до проблемного питання (з позиції різних типів мислення).
• Здійсніть рефлексію (сформулюйте загальний висновок щодо дискусійного питання, визначте переваги та недоліки прийому, відчуття школярів у процесі «примірювання» різних ролей тощо).

Ідеї творчого переосмислення навчального матеріалу за допомогою прийому «Шість капелюхів» на прикладі казки «Курочка Ряба» та повісті «Герой нашого часу» можна знайти тут.

"Куб Блума " - прийом технології критичного мислення. Що це таке і як його використовувати ?

– лютого 15, 2016

Як вчити не науці, а вчити вчитися ? А як розвивати в дитині навички критичного мислення ? Які прийоми і технології використовувати ? Нещодавна дізналася про один з популярних прийомів технології критичного мислення, розроблених американським вченим і психологом Бенджаміном Блумом . Прийом називається " Куб Блума " .

Для довідки : Бенджамін Блум відомий як автор унікальної системи алгоритмів педагогічної діяльності . Запропонована ним теорія, або "таксономія ", розділяє освітні цілі на три блоки: когнітивну, психомоторну і афективну. Простіше кажучи, ці цілі можна позначити блоками "Знаю ", " Творю " і " Вмію ". Тобто, дитині пропонують не готове знання, а проблему. А він, використовуючи свій досвід і знання, повинен знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Куб Блума : методика використання

1. Знадобитися звичайний паперовий куб , на гранях якого написано : 

• Назви
• Чому
• Поясни 
• Запропонуй
• Придумай
• Поділися

2. Формулюється тема уроку. Тобто тема повинна визначити коло питань, на які доведеться відповідати. 

3. Учитель кидає кубик. Грань, що випала вкаже: якого типу питання слід задати. Зручніше орієнтуватися по слову на гранях кубика - з них і повинні починатися питання.

Класифікація питань 

Прийом розвитку критичного мислення "Куб Блума" унікальний тим, що дозволяє формулювати питання самого різного характеру. 

• Назви. Передбачає відтворення знань. Це найпростіші питання. Учневі пропонується просто назвати предмет, явище, термін і т.д. Наприклад, "Назвіть головних героїв давньогрецьких міфів. Або" Назвіть три причини початку революції "," Що таке Реформація? " Даний блок можна урізноманітнити варіативними завданнями, які допомагають перевірити найзагальніші знання по темі. Наприклад, використовуючи Куб Блума на уроках історії, в блок "Назви" можна включати завдання на знання термінології.
• Чому. Це блок питань дозволяє сформулювати причинно-наслідкові зв'язки, тобто описати процеси, які відбуваються з зазначеним предметом, явищем. Наприклад: Чому Карл був прозваний Великим? Чому вимерли динозаври? тощо 
• Поясни. Це питання уточнюючі. Вони допомагають побачити проблему в різних аспектах і сфокусувати увагу на всіх сторонах заданої проблеми. Додаткові фрази, які допоможуть сформулювати питання цього блоку: Ти дійсно думаєш, що ...
• Придумай - це питання творчі , які містять в собі елемент припущення , вигадки .
• Запропонуй. Учень повинен запропонувати свою варіанти дій, які дозволили б змінити ту чи іншу ситуацію, або запропонувати своє бачення проблеми, свої ідеї .Тобто , учень повинен пояснити, як використовувати ті чи інші знання на практиці, для вирішення конкретних ситуацій
• Поділися - питання цього блоку призначені для активації розумової діяльності учнів, вчать їх аналізувати, виділяти факти і слідства, оцінювати значимість отриманих відомостей, акцентувати увагу на їх оцінці. Питанням цього блоку бажано додавати емоційне забарвлення. Тобто, сконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях учня, його емоціях, які викликані названої темою.

Варіанти використання "Куб Блума" на уроках 

Прийом критичного мислення "Кубик Блума" універсальний. Його може використовувати не тільки будь-який вчитель-предметник, а й викладачі ВНЗ, психологи, соціологи. Можливі два варіанти: 

Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії - коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Питання формулюють самі учні. Це варіант вимагає певної підготовки від дітей, так як придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

КЗ «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради

Розвиток креативності в учнів на уроках літературного читання

(Виступ на семінарі ШМО)

Підготувала:

Самовол Л.І.

вчитель початкових класів

Гуляйпільського колегіуму

Гуляйполе

2014р.

Сучасна школа знаходиться в періоді оновлення змісту та методики навчання. Ми отримали новий Державний стандарт початкової освіти, нову програму. З 2 класу вводиться новий предмет «Літературне читання». Це не просто зміна назви, це зміна  мети курсу, зміна підходу до викладання. Складовими частинами мети цього курсу є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова. Нова програма передбачає розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного. Новий предмет вчить ставитися до літератури як до підручника життя, де відібрані типові особливості будь-якого часу.

Літературне читання – це предмет, який не просто вчить дітей читати, а вчить глибоко розуміти зміст твору, думки автора, характери літературних героїв. В цьому допомагає віртуальне перенесення в ту епоху, коли створювався конкретний твір, в ту атмосферу, в якій жив автор. Саме такий підхід забезпечує розвиток виразного читання. Учні перетворюються на маленьких акторів, кожен з яких доповнює твір своїми власними емоціями. Розбираючи художні тексти, діти вчаться правильно поводитись в різних життєвих ситуаціях, вчаться жити, набираються життєвого досвіду. Ці уроки завжди емоційно насичені, яскраві.

Виразно прочитати твір дитина може лише тоді, коли є глибоке розуміння змісту твору. Цьому сприяють такі прийоми роботи:

1.     Запитання, що спонукають до творчого мислення типу:

-         Про що ти хотів би запитати у головного героя?

-         Що б ти порадив герою твору?

-         Як би ти вчинив у такій ситуації?

-         Уяви і розкажи як, на твою думку, повівся б головний герой, якби він потрапив у сучасну школу( в інші часи, в інші умови).

-         Яким би був головний герой, якби автор жив у сучасні часи?

-         Яку кінцівку твору зробив би ти?

-         Що вам хотілося б додати чи змінити у творі?

-         Розкажи зміст від імені певного героя твору.

-         Уяви, що ти – головний герой. Розкажи твір від свого імені.

-         Як змінився б твір, якби герой мав інший характер?

-         Чи хотів би ти опинитися в такій ситуації?

2.     Завдання інтегрованого характеру:

-         Передай у кольорах риси характеру головного героя.

-         Назви, які емоції викликав у тебе цей твір. Яку музику ти б до нього дібрав?

-         Графічне ілюстрування сюжету твору.

-         Словесне малювання.

3.     Вправи на складання куща асоціацій.

4.     Вправа «криголами» (де треба до кожної букви певного слова  або за літерами абетки дібрати слова-ознаки героя чи побажання йому).

5.      Римування рядків твору.

6.     Складання міркувань за народним прислів’ям, користуючись змістом твору.

7.     Складання твору-есе (спосіб розказати про світ через себе і про себе за допомогою світу).

8.     Складання сенканів.

9.     Вправа «розумний куб».

10.         Складання загадок, лічилок, віршів, прозових творів на певну тему.

11.         Читання за ролями.

12.         Прийом «Різнокольорові капелюшки».

Для розвитку креативності я використовую метод проектів. Наприклад, проект «Мій улюблений літературний герой». Тут діти малювали героя, писали висловлювання, де вказували чому цей герой є моїм улюбленим, чого він мене навчив, про що попередив, чи варто з ним знайомитися іншим дітям, кому саме?

Дуже люблять діти такий прийом як інсценізація. Найчастіше ми інсценізуємо казки. Але вже двічі створювали п’єсу за твором О.Олеся «Бабусина пригода». Самі готували костюми, декорації, музичне оформлення. До свята Матері у 3 класі показували виставу «Небесні зірочки», в 4 класі на новорічні свята показували виставу «Різдвяні вечорниці».

Звичайно, такі дійства не залишаємо поза увагою батьків. Все це ми показуємо на родинних святах. Батьки теж долучаються до такого виду роботи і беруть участь у різних виставах. Так, у моїх наборах батьки показували для дітей новорічні вистави «Домовенятко Кузя скликає нових друзів», «Новорічна пригода», «Дива новорічної ночі». Цього року батьки показали виставу «Новорічний Колобок». Не можна передати словами ті враження, емоції, які переповнювали дітей під час перегляду вистав. Ці заходи були записані на відео. Батьки, що приводять дітей вдруге до мене, вже самі заохочують інших саме до таких родинних свят. Сила впливу живого слова, емоцій від героїв на стільки велика, що такі заходи діти пам’ятають дуже довго. А головне, що вже з 3-4 класу вони вже самі пропонують організувати вистави. Ці учні вже з 5 класу є найактивнішими учасниками всіх конкурсів дитячої творчості не тільки в літературних жанрах , а й образотворчих, музичних. Вчителі мистецтва, що присутні тут, можуть це підтвердити.

Не можна залишити поза увагою і відвідування учнями вистав Театру юного глядача м. Запоріжжя (цього року це була вистава «Теремок»), відвідування театру ім. Магара (м. Запоріжжя) на перегляд п’єси «Котигорошко». Досконала гра акторів дає такий емоційний вплив на дітей, що вони, самі того не помічаючи, стають активними учасниками вистави. Діти уболівають за героїв, підказують акторам про небезпеку, допомагають рятувати героїв…  Учням, що навчаються в таких умовах вже стає замало звичайного читання. Вони прагнуть до творчого розвитку, креативності й впевнено до цього йдуть.

Комунальний заклад «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради

Креативність як одна з пріоритетних ліній в пізнавальному розвитку дошкільника та молодшого школяра

(Виступ на спільному методичному об’єднанні вчителів та вихователів дитсадка «Сонечко»)

Вчителя початкових класів

Гуляйпільського колегіуму

Самовол Л.І.

Гуляйполе

2012 н.р.

Креативність – творча, новаторська діяльність (за тлумачним словником української мови).

І. Вимоги до сучасної освіти.

Сучасна школа знаходиться в періоді оновлення змісту та методики навчання. Ми отримали новий Державний стандарт початкової освіти, нові програми, в яких чітко зазначене головне завдання школи – «Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.»  Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі. Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.

Таким чином, освітяни мають не тільки дати глибокі різносторонні знання, але ще й навчити користуватися ними в повсякденному житті. Саме на це й розрахована 12-бальна система оцінювання ЗУНів учнів, де сказано, що 12 балів учень матиме тоді, коли зможе застосувати конкретні знання в різних нестандартних ситуаціях. Це і підтверджує актуальність проблеми розвитку креативного мислення і школярів.

ІІ. Від чого залежить рівень розвитку мислення людини? Які існують умови формування творчого мислення?

Вчені дослідили, що дитина народжується з такою самою кількістю клітин головного мозку, яку має доросла людина. Чому ж у дорослому віці не всі люди мають однакове мислення? Від чого це залежить? Рівень розвитку мислення залежить від роботи лівої і правої півкуль головного мозку. Відомо, що ліва півкуля відповідає за розвиток логічного мислення, а права – за розвиток чуттєвої сфери людини. Отримуючи будь-яку нову інформацію, відбувається наповнення певної клітинки лівої чи правої частини мозку. Відразу ж наш мозок, як комп’ютер, видає нам всю відому схожу інформацію для порівняння, осмислення нового поняття як з боку логіки, так і з боку чуттів людини. Утворюється «місточок», що пов’язує різні клітини мозку, що несуть схожу інформацію як в межах однієї півкулі мозку, так і між клітинами різних півкуль головного мозку. Якщо такий «місточок» не утворився (через відсутність схожих знань), то нова інформація швидко забувається як непотрібна. Якщо ж «місточок» утворився, але не використовується у подальшій діяльності, то він відмирає. Отже, чим більше таких зв’язків («місточків») між клітинами має людина, тим краще працює її мислення, тим гнучкішим стає робота мозку. Саме така людина здатна мислити творчо, вона може придумати чи побачити нестандартну ситуацію і знайти шляхи виходу з неї на основі набутих знань.

Отож, при вивченні нового предмета, явища чи правила треба обов’язково шукати і показувати його зв’язки з уже раніше вивченими предметами, явищами чи правилами (т.б. проводити інтеграцію міжпредметну).

Наприклад, показуючи новий предмет – ягоду вишні – доросла людина вже може відтворити у своїй пам’яті все, що якимось чином пов’язане з цим предметом:

-         Форма (кругла, така, як у м’яча, ґудзика, кульки, яблука, ручки дверей, кришки шампуню…);

-         Колір (червоний, такий, як у помідора, квітки троянди, лаку для нігтів, улюбленої сукні…);

-         Смак (кисла, як яблуко чи слива…);

-         Фрукт, як груша, абрикос, слива, черешня, банан…)

Людина може встановити міжпредметні зв’язки:

1.     Природознавство (вишня – це назва дерева і його плоду).

2.     Малювання (її можна намалювати олівцями, фарбами).

3.     Ліплення (її можна зліпити з пластиліну, солоного тіста, глини).

4.     Трудове навчання (її можна вирізати з паперу, виготовити способом «орігамі», використовують в екібані як прикрасу, засушити і виготовити прикрасу у вигляді намиста, брошки і т д.)

5.     Народознавство: з вишні виготовляють сушку, компот, печуть пиріжки, варять вареники, сік, фарбу, вино, вона  має цілющі властивості)

6.     Читання – про вишню пишуть вірші (Л. Українка «Вишеньки-черешеньки», Т Шевченко «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишняит гудуть…»), її оспівують в піснях («Ой під вишнею, під черешнею…» - народна пісня).

7.     Українська мова – слово «вишня» означає назву дерева чи плоду. А ще може означати прізвище письменника Остапа Вишні. Це іменник жіночого роду, з яким можна скласти багато речень, текстів…

Отже, таку кількість зв’язків дитина ще не може відтворити, але ми маємо їх дітям показувати. Бо саме так утворюються всі взаємозв’язки між клітинами мозку. Так формується вміння мислити творчо, креативно.

ІІІ. Мій досвід  застосування на уроках креативного мислення.

1.     Читання.

-         Прочитай емоційно від імені головного героя, від свого імені;

-         Прочитай весело, сумно, замріяно;

-         Постав запитання до головного героя;

-         А як би ти вчинив у такій ситуації?

-         Придумай власне закінчення розповіді;

-         Спробуй скласти аналогічний твір про свій випадок з життя;

-         Спробуйте передбачити подальші події;

-         Назвіть твір, який має таку ж головну думку;

-         Доберіть прислів’я, які можуть бути головною думкою твору…

2.     Українська мова.

-         Розпізнавання схожості форми певної літери з предметами навколишнього світу;

-         Пошук спільнокореневих слів;

-         Згадайте слова, що мають поданий склад на початку чи в кінці слова;

-         Добір синонімів до поданого слова;

-         Перебудова речень за метою висловлювання;

-         Переказ оповідання від третьої особи;

-         Переказ оповідання з власною кінцівкою;

-         Утворення нових слів за допомогою поданих префіксів чи суфіксів;

-         Складання текстів – описів різних за стилем;

-         Складання текстів – міркувань за поданим прислів’ям…

3.     Математика.

-         Розпізнавання геометричних фігур серед предметів навколишнього світу;

-         Простеження використання геометричних фігур в різних галузях шкільних наук;

-         Поділ фігури на декілька заданих одним відрізком;

-         Розпізнавання фігур, які є частинкою однієї великої фігури;

-         Пошуки шляхів обчислення прикладів на додавання та віднімання з переходом через розряд;

-         Пошуки шляхів розв’язання задачі (раціональний та ірраціональний);

-         Складання змісту задачі за поданими цифровими даними;

-         Складання оберненої задачі;

-         Складання задачі за аналогією;

-         Ставлення різних запитань до однакової умови задачі, пошук шляхів розв’язання в залежності від поставленого запитання;

-         Придумати приклади до певного правила;

-         Вправи «оживи клітинку, квадрат» (чи коло, круг);

-         Графічні диктанти (візерунки по клітинках зошита);

-         Вправи з кубиками Нікітіна (утворення візерунка за зразком чи кількістю кубиків, обчислення площі утвореної фігури)…;

ІV. Природознавство.

-         взаємозв’язки живої та неживої природи;

-         властивості води та їх застосування;

-         використання властивостей повітря;

-         побудова ланцюжків живлення;

-         взаємозв’язки в екосистемі;

-         створення знаків для схематичного показу правил поведінки в природі;…

V. Предмети художньо-естетичного циклу.

(Малюнок, живопис, ліплення, трудове навчання).

На цих уроках діти отримують теоретичний матеріалі вчитель показує різні шляхи його застосування при виконанні того чи іншого зображення. Діти обирають самі той варіант, який для них цікавіший чи зручніший.                          

Діти часто зображують один і той же предмет в різних техніках, в різних світлових умовах.

Часто вчаться використовувати один і той же предмет для виготовлення різних прикрас, букетів, , аплікацій.

Учні вчаться бачити прості предмети в складних, розрізняти їх кількість та значення…

VІ. Проектна діяльність.

Важливою формою роботи для розвитку креативного мислення вважаю використання методу проектів на різних уроках початкового навчання. Так , ми готували проекти «Сільська ластівка», «Мій улюблений літературний герой», «Моя мрія», «Техніка навколо нас», «Лікарські рослини рідного краю», «Здоровий спосіб життя».

Така форма роботи дає змогу побачити предмет з різних сторін, його використання, застосування в різних умовах, з’ясувати його значення в природі та для людини, встановити його взаємозв’язки з іншими предметами навколишнього середовища.

VІІ. Позакласна робота.

Велику допомогу у розвитку творчих здібностей відіграють шкільні , районні, обласні творчі конкурси для дітей, інтерактивні конкурси «Колосок», «Кенгуру», де діти зустрічаються з нестандартними завданнями, що активізують роботу мислення та зацікавлюють дітей навчанням.

 КЗ «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради

Розвиток креативності молодших школярів засобами інноваційних технологій в сучасній освіті

(Виступ на педраді школи)

Підготувала

Самовол Людмила Іванівна

вчитель початкових класів

Гуляйпільського колегіуму

Гуляйполе

2015р.

Важливим завданням реформування змісту сучасної української освіти є створення умов для особистісного зростання і творчого самовираження кожного громадянина нашої держави. Шляхами оновлення змісту освіти та узгодження його з сучасними потребами є створення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, оновлення навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм та методів навчання, орієнтованих на набуття учнями ключових і предметних компетентностей та на створення ефективних механізмів їх реалізації.

Ідея компетентнісного підходу – одна з відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і сучасному суспільству. Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.

Проблема формування компетентної особистості стала предметом глибокого і різнобічного дослідження, яке проводять міжнародні організації, що працюють у сфері освіти, - ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Ради Європи, Організації європейського співробітництва, Міжнародного департаменту стандартів та ін.

Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості людини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не певна сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різноманітних проблемних ситуаціях.

В сучасності продуктивно, повноцінно і щасливо може вибудувати власне життя творча компетентна особистість.

Поняття компетентної особистості зрозуміле, досить детально розкрите у працях І.О. Зимньої, В.В. Краєвського, А.В.Хуторського, О.В.Овчарук, Н.М. Бібік, О.І. Локшиної, О.І. Пометун, Т.М. Байбари. Проблема формування ключових, загальнопредметних та предметних компетентностей учнів завжди була у центрі уваги українських науковців – Т.Байбари, Н.Бібік, О.Біди, С.Бондар, М.Вашуленка, І.Гудзик, Л.Коваль, О.Локшиної, О.Онопріенко, О.Овчарук, О.Пометун, К.Пономарьової, О.Савченко, С.Трубачевої та ін. Вченими визначено зміст основних понять "компетентність" та "компетенція", здійснено порівняльну характеристику ключових компетентностей в європейських освітніх системах та розглянуто методичні аспекти формування в молодших школярів компетентностей та компетенцій.

У Державному стандарті початкової освіти одним із завдань школи є формування креативної творчої особистості. Основою в цьому процесі є гуманістичний принцип. Ефективним способом його реалізації, на думку В.Сухомлинського, Л.Занкової, О.Савченко, Ш.Амонашвілі, є орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток творчих здібностей людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанню творчих здібностей присвячена значна кількість робіт у галузях психології, педагогіки та філософії. В працях Т.Равлюка, Т.В.Москальця, С.І.Багана, Є.Н.Зверєва, Л.С.Вигодського, К.Є.Ціолковського, В.Рогозіної, Дж.Гілфорда, Т.В.Кудрявцева, А.В.Петровського, С.Ю.Лазарєва, Е.Ю.Фатєєва та інших розглядаються питання про поняття та сутність творчих здібностей, їх структурних компонентів. Проте, єдиного підходу до визначення понятійного апарату проблеми розвитку творчих здібностей особистості серед науковців немає.

В педагогічній літературі відсутнє поняття «творчість», значення цього терміну можна знайти лише у медичній літературі, психологічному словнику.

Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

У сучасній літературі частіше зустрічається поняття «креативність». Проблема креативності тривалий час стоїть в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних психологів. В англомовній літературі терміном «creativity» позначають все те, що має безпосередню причетність до створення чогось нового; процес такого створення; продукт цього процесу; його суб’єкт; обставини, в яких творчий процес відбувається;чинники, які його обумовлюють. Тобто, креативність трактується як поняття, синонімічне творчості. У «Психологічному словнику» креативність розуміється як творчість, здатність до створення нового, оригінального.

Суть креативності як психологічної властивості зводиться (за Я.О.Пономарьовим) до інтелектуальної активності і чутливості до побічних продуктів власної діяльності. Творча людина бачить побічні результати, які є творенням нового, а нетворча бачить лише результати щодо досягнення мети, проходячи повз новизну.

Отже, креативність – це творчі здібності індивіда, здатність нестандартного бачення стандартної ситуації, пошук оригінального, неповторного рішення.

На основі досліджень Д.Гілфорда в сучасній педагогіці була створена концепція креативності, де креативність розглядається як універсальна творча здібність. Відповідно до цієї концепції, однією з компетентностей, яка має сформуватися у сучасного випускника загальноосвітньої школи  має стати творча компетентність, яка передбачає:

здатність до самоаналізу і самоконтролю;

здатність до виявлення і постановки проблеми;

здатність до висловлювання великого числа ідей;

гнучкість – здатність до висловлювання різноманітного числа ідей;

оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно;

здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;

здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу.

Креативна освіта – нова галузь вітчизняної освіти, у всіх своїх формах і проявах (випереджувальна і перспективна, безперервна і багаторівнева, етапна і спадкоємна) зорієнтована на безперервне становлення творчої особистості та узагальнює знання про психолого-педагогічні особливості і закономірності творчої діяльності.

Метою розвитку людини, згідно концепції, є досягнення синтезу право- і лівопівкульових аспектів психіки, типів мислення. За такого поєднання такі полярні категорії, як образ, предмет, знак, відчуття і думка, єдине і множинне «зливаються», внаслідок чого формується основа для поєднання конкретного і абстрактного, експресивного і логічного, в результаті людина постає як гармонійна творча особистість, здатна осягнути світ розумом і серцем.

Аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури показав, що вирішити проблему розвитку творчих здібностей у рамках традиційної системи шкільного навчання дуже складно, майже неможливо. Необхідний цілісний підхід до організації навчально-виховного процесу, пошук суттєвих, стійких зв’язків між характером педагогічної взаємодії та процесом становлення творчої спрямованості особистості. Переосмисленню і вдосконаленню підлягають зміст, форми, методи прийоми та засоби навчання.

Щоб правильно дібрати найбільш вдалі форми навчання, треба знати алгоритм творчої діяльності. Я.А.Пономарьов виділяє чотири етапи такої діяльності:

Підготовка – попередня робота по формуванню власної системи знань, пошукова робота думки, щодо розширення існуючих знань, їх застосування. На цьому етапі формулюється проблема – завдання творчої роботи.

Дозрівання – людина мисленнєво проробляє всі необхідні варіанти з метою пошуку шляхів створення нового продукту, використовує необхідні для цього знання. Особливо важливу роль на цьому етапі відіграють інтуїція, фантазія, творча уява.

Розробка – інсайт – незвичайний стан просвітлення, емоційного піднесення, натхнення, в якому концентруються духовні сили особистості і створюється продукт творчості. Людина бачить продукт творіння тільки у своїй уяві, розуміє, яким він має бути.

Перевірка – розробка ідеї, аналіз, визначення соціальної значущості, оригінальності тощо. [17]

Успішний розвиток творчих здібностей можливий лише при створенні певних умов, що сприяють їх формуванню. Такими умовами є :

Ранній  фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.

Створення умов, що сприяють випереджальному  розвитку дитини.

Самостійне рішення дитиною завдань, що вимагають максимального напруження сил.

Надання дитині свободи у виборі діяльності.

Розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих.

Комфортна психологічна атмосфера, заохочення дорослими прагнення дитини до творчості.

Творчі здібності формуються протягом усього життя людини, але дослідження Т.Н.Байбари, Д.Б.Богоявленської, Л.С.Виготського, Ю.З.Гільбуха Л.І.Лозової) показують, що саме молодший шкільний вік є найсприятливішим для творчого розвитку дітей, їх здібностей до творчості. В цей період активно розвиваються уява, дар фантазувати, творчо мислити, критично оцінювати свою діяльність.

Розвитку творчих здібностей учнів початкових класів сприяє застосування у навчальному процесі інноваційних технологій та їх елементів. У своїй  роботі використовуємо елементи особистісно-розвивального навчання Ельконіна - Давидова, особистісно-орієнтованого, критичного мислення, інтерактивного навчання, проектної технології, диференційованого навчання, проблемного навчання, ігрові технології, інтеграцію.

Такий підхід у роботі має позитивні результати. А саме:

·        в учнів формується стійка мотивація до навчальної діяльності;

·        у дітей розвивається пізнавальний інтерес;

·        активізується увага на уроках;

·        розвиваються уява, мислення, пам’ять;

·        удосконалюються комунікативні здібності;

·        формується вміння працювати в групі;

·        розвивається вміння аргументовано доводити власну думку;

·     діти вчаться дискутувати;

·        учні вміють бачити суть проблеми;

·        діти вчаться добирати різні шляхи розв’язання проблеми;

·        розвивається вміння бачити проблему різнобічно;

·        вихованці вчаться знаходити нестандартні шляхи виходу з проблемної ситуації;

·        діти вчаться використовувати знання в нестандартних ситуаціях;

·        вчаться оцінювати події з різних точок зору;

·        в учнів формується толерантна поведінка;

·        розвивається емоційна сфера вихованців;

·        кожен учень відчуває власну значимість в навчальному процесі; переконується, що його завжди почують, побачать, допоможуть, поважають його думку;

·        усвідомлення свого неповторного «я»;

·        створюються умови для самовираження кожного учня, самовдосконалення, самоствердження;

·        учні є справжніми діячами на уроці.

В таких комфортних умовах навчання підвищується кожного року кількість учнів, що приймають участь у різних інтерактивних і творчих конкурсах з різних навчальних предметів. При цьому їх участь є результативною. Це бачимо в описі досвіду роботи. Покращується якість навчання з усіх предметів, що доводять наведені діаграми (їх показники взяті загалом на кінець навчального року). Таким чином, в учнів формуються і розвиваються всі ключові компетентності.

Довіра і підтримка батьків вихованців є також якісним показником роботи вчителя.

«Немає загадки таланту, є вічна загадка любові…», - писав Григір Тютюнник. Без любові до дітей, віри в їх талант і творчі сили неможливо уявити роботу вчителя. Саме такий підхід в поєднанні з постійним самовдосконаленням, самокритичністю  може давати високі результати праці і, врешті, задоволення від своєї роботи.